Храпливий Євген
Храпливий Євген (1898-1949) - видатний український вчений та громадський діяч.

      Євген Храпливий народився 22 червня 1898 року в с. Лисівці Заліщицького повіту на Тернопільщині. Батько Євгена, Василь Храпливий, був учителем і управителем народної школи в Лисівцях, мати, Стефанія Ганкевич, походила з давнього шляхетсько – священичого роду.
      Євген мав трьох братів: Івана – Богдана, що був учителем класичних мов у колишній гімназії (1895-1960 рр.).
      Романа на один рік старшого від себе, завзятого спортовця і пластуна, та молодшого від себе на шість років Зенона, який був професором фізики в США.

Народну школу закінчив Євген у 1908 р. в Лисівцях. Після смерті батька мати із синами переїхала до Тернополя, де жив її брат Зенон Ганкевич, що став опікуном її дітей. Тут Євген закінчив шість класів гімназії ім. Цісаря Франца Йосифа (1908-1914 рр.).

У гімназії вчився добре, особливо любив природничі науки, які викладав Іван Галущинський. У гімназії належав до Пласту. Але через війну не міг закінчити гімназійної науки. Перед окупацією Галичини російською армією Євген покидає Тернопіль і разом із мамою емігрує в Моравію, а відтак в Австрію. Коли у Відні було організовано українські гімназійні курси, він їх закінчив 30 червня 1916 року.

Згодом Євген записується на агрономічний факультет Високої Земельної Академії. Свої студії закінчив з дипломом інженера – агронома 23 лютого 1924 р.

У 1918-1920 рр. Є. Храпливий перервав свої студії і повертається до Тернополя, щоб зголоситися до Української Галицької Армії (УГА). З УГА переходить річку Збруч, а опісля потрапляє на деякий час до Тернополя, а звідти виїздить до Відня, щоб там закінчити свої студії.

У Відні належав до українського студентського товариства «Січ», деякий час був його секретарем. Він дуже пильно студіював не тільки агрономію, а відвідував лекції на філософському і правничому факультетах. У 1923 році у Празі відбувся З’їзд ЦЕСУСа, на якому Є. Храпливий мав доповідь «Про потребу матеріальної допомоги українському студенству». Разом з д-ром М. Панчишиним і д-ром Ю. Полянським в 1941 р. у Львові заснував «Комісію Допомоги Українському студентству».

Після закінчення студії у 1925 р. Є. Храпливий повертається до Галичини. У цьому ж році розпочав свою працю у Львові, у Ревізійному Союзі Українських Кооператив. За час свого побуту у цій організації написав дуже цінні підручники «Основи кооперативного молочарства», «Молочарське книговодство».

Є. Храпливий закінчив видавництво журналу «Кооперативне молочарство». 25 лютого 1933 р. захистив докторську працю на тему «Погляд на плекання рогатої худоби в Східній Галичині в 1980-1930 рр.».

З 1928 р. Є. Храпливий почав працювати директором товариства «Сільський господар». Основне завдання цієї організації – теоретично і практично вишколити широкі маси селянства. Свою фахову і виховну працю серед молоді Є. Храпливий продовжував як доцент Львівської Політехніки (1942 р.) і професор Державних Господарських Курсів у Дублячах поблизу Львова в 1942-1944 роках.

Є. Храпливий займався ще й журналістською діяльністю, був співробітником «Загальної енциклопедії», а відтак належав до співробітників «Енциклопедії українознавства».

У 1930-1934 рр. – головний редактор товариства «Господарсько – кооперативний часопис», журналів: «Український Пасічник», «Сад і Город» та інші.

Бібліографія його друкованих праць, яку він склав ще за свого життя, майже 14 сторінок машинопису.

Коли прийшла друга окупація західноукраїнських земель більшовиками, Є. Храпливий разом з родиною виїжджає до Німеччини, де поселився в Баварії, в м. Ерлянгені. Тут він стає науковим співробітником в університеті Фрідріха – Александра.

Це був час, коли Є. Храпливий розвинув жваву педагогічну діяльність, як надзвичайний професор кооперації та сільськогосподарської економії в Українському Вільному Університеті в Мюнхені.

Є. Храпливий був дуже товариською людиною, мав природне почуття гумору, любив часом з деяких наших «політиків» і «громадських діячів» покепкувати, але робив це дуже інтелігентно.

У жовтні 1947 р. важко захворів і свою громадську діяльність мусив припинити. З початком 1949 року, незважаючи на недугу, займався підготовкою 50-ти літнього ювілею «Сільського Господаря».

Є. Храпливий помер несподівано на удар серця 6 травня 1949 р., на 51 році життя. Величавий похорон на Центральному цвинтарі в Ерлянгені був виявом вдячності української громади покійному за його довголітню працю.

ЛІТЕРАТУРА:

Барна,В.
Храпливий Євген Васильович[Текст]//ТЕС. - Тернопіль: ВАТ ТВПК "Збруч", 2008. - Т.3. - С. 562-563.

Праці Євгена Храпливого, пов’язані з проблемами кооперації і суспільної агрономії:

Наші молочарні кооперативи в 1925 році [Текст]. – Львів, 1927. – 14 с.

Молочарське книговодство [Текст]. – Львів, 1926. – 48 с.

Основи кооперативного молочарства [Текст]. – Львів, 1927. – 178 с.

Ощадність – шлях до сили та добробуту народу [Текст]. – Львів, 1930. – 16 с.

Шляхи нашої суспільної агрономії [Текст]. – Львів, 1931. – 35 с.

Як піднести наше хліборобство? [Текст]. – Львів, 1932. – 38 с.

За хліборобську справу [Текст]. – Львів, 1932. -245 с.

Про хліборобський вишкіл сільської молоді [Текст]. – Львів, 1932. – 72 с.

За наше хліборобське шкільництво [Текст]. – Львів, 1933. – 48 с.

Як працювати в хліборобському вишколі молоді? [Текст]. – Львів, 1932. – 72 с.

Потреба розбудови хліборобського навчання [Текст]. – Львів, 1938. – 20 с.

Плекання рогатої худоби у Східній Галичині від 1880-1930 [Текст]. – Львів, 1933. – 40 с.

Сільське господарство Галицько – Волинських земель [Текст]. – Львів, 1936. – 348 с.

Данія – край хліборобів [Текст]. – Львів, 1935. – 77 с.

Хліборобська кооперація на Мадярщині [Текст]. – Львів, 1935. – 38 с.

По садах і городах Німеччини [Текст]. – Львів, 1938. – 84 с.

Нова організація німецького села [Текст]. – Львів, 1941. – 84 с.

Праці і періодичні видання, присвячені життю і творчій діяльності Євгена Храпливого:

Качор, А. Євген Храпливий [Текст]. – Вінніпег: УВАН, 1980. – 32 с.

Євген Храпливий: Добірка матеріалів // Л. Храплива – Щур. Мій батько…;

Качор, А. Євген Храпливий; Витанович І. Історія українського кооперативного руху; Храпливий Є. як працювати у хліборобському вишколі молоді [Текст]. – Львів, 1997. – 101 с.

Злупко Степан. На чатах рідної землі [Текст]. – Львів, 1999. – 282 с.

Матеріали, опубліковані до 100-річчя від дня народження Є. Храпливого:

Коваль Ф. Видатний організатор кооперативного руху [Текст] // Христос – наша сила. – 1998. - №3. – квітень. // Шлях перемоги. – 1998. ч. 24. – 17 травн.

Був аграрієм за покликанням [Текст] // Молода Галичина – 1998. - №64. – 9 червн.

Що ми знаємо про Євгена Храпливого [Текст] // Свобода. – 1998. - №69. – 20 червн.

Пам’яті видатного діяча українського кооперативного руху [Текст] // Українське слово. – 1998. ч. 31. – 6 серпн.

Злупко, С. Теоретик і організатор модерного хліборобства [Текст] // За вільну Україну. – 1998. - №75. – 18 червн.

Онищук, Д., Храплива – Щур, Л., Коваль, Ф., Децовський, Й. Тобі рідна земле, наша любов і труд наш! [Текст]. / Упоряд. Й. Децовський // Колос. – 1998. - №26. – 20 червн.

Онищук, Д., Храплива – Щур, Л., Коваль, Ф., Децовський, Й., Витанович, І. Любив гармонію в усьому (Добірка матеріалів) // Наш час. – 1998. ч. 27. – 24 липн.

Матеріали, опубліковані до 50-річчя від часу смерті Є. Храпливого:

Коваль, Ф. Видатний організатор кооперативного руху [Текст] // Голос Самбірщини. – 1999. – ч. 32. 0- 27 квітн. // Поступ. – 1999. №65. – 7 травн.

Євген Храпливий – подвижник кооперативної ідеї національного державотворення [Текст] // Самостійна Україна. – 1999. – ч. 31-32. – 6 серпн.

Захисник гідності і добробуту селянства [Текст] // Шлях перемоги. – 1999. – ч. 38. – 29 вересн.

Коваль, Ф. 100 років «Сільського господаря» [Текст] // Поступ. – 1999. - № 55. – 2 квітн.

Рекомендована література:

Апанович, О. Агрокультура селян та козаків [Текст] // Сільський час. – 1999. – ч. 7-9. – 22 січн.

Витанович, І. Історія українського кооперативного руху [Текст]. – Нью – Йорк, 1964. – 624 с.

Теплицький, В. П. Реформи 1861 року і аграрні відносини на Україні [Текст]. – К., 1959. – 305 с.

Якименко, М. Роль українців у залюдненні і господарському освоєнні Сибіру та Далекого Сходу (кінець ХІХ і поч. ХХ ст.) [Текст] // Сучасність. – 1993. - №1. – 111 с.

Зіновчук, В. В. Кооперативна ідея в суспільному господарстві України і США [Текст]. – К.: Логос, 1996. – 224 с.

Марочко, В. І. Українська селянська кооперація. Історико – теоретичний аспект (1861-1929 рр.) [Текст]. – К.: М. Р. Kots Publishing, 1995. – 218 с.

Качор, А. Роль духовенства і церкви в економічному відродженні Західної України [Текст]. – Вінніпег: УВАН, 1992. – 40 с.

Павлишин, С. Олександр Барвінський [Текст]. – Львів: Академічний експрес. – 1997. – 150 с.

Ковба, Ж. А. «Просвіта» - світло, знання, добро і воля українського народу (до 125-річчя з дня заснування) [Текст]. – Дрогобич: Відродження, 1993. – С. 9-68.

Коваль, Ф. «Просвіта» - «Хресна мати» галицької кооперації // «Просвіта»: історія і сучасність (1868-1998): Зб. матеріалів та документів, присвячених 130-річчю ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка [Текст]. – К.: Центр «Просвіта», «Веселка», 1998. – С. 67-70.

Коваль, Ф. Роль Греко – Католицької Церкви в розвитку кооперативного руху Галичини [Текст] // Мета. – 1994. - №10-11. – 31 травн.

Злупко, С. Кооперація і духовенство // Христос – наша сила [Текст]. -1996. - №11. – листоп.

Коваль, Ф. Чи відродиться товариство «Сільський господар»? // Селянська доля [Текст]. – 1994. - №18. – 14 травн.

Злупко, С. Михайло Туган – Барановський. Український економіст світової слави [Текст]. – Львів: Каменяр, 1993. – 132 с.

Туган – Барановський, М. І. Кооперація, її природа та мета [Текст]. / 2-ге вид. за ред.. К. Коберського. – Львів, 1936.

Туган – Барановський, М. І. Социальные основы кооперации [Текст]. – М.: Экономика, 1989. – 342 с.

Туган – Барановський, М. І. Політична економія: курс популярний [Текст]. – К.: Наук. думка, 1994. – 264 с.

Мартюк, І. Центросоюз: Союз Кооперативних Союзів у Львові (1924-1944) [Текст] / Вип. М. П. Коць. – Джерсі сіті, 1973. – 127 с.

Качор, А. Мужі ідеї і праці. Андрій Палій і Андрій Мудрик – творці «Маслосоюзу» і модерної молочарської кооперації в Західній Україні [Текст]. – Вінніпе; Торонто; Клівдент., 1974. – 344 с.

Коваль, Ф. Моральні принципи демократичного кооперативного руху // Христос – наша сила [Текст]. – 1996. - №7. – липень.

Українська кооперація діаспори. Історичний огляд 1940-1992 // за ред. Омельяна Плешкевича та Мирослава Семчишина [Текст]. – Торонто; Чікаго; Мельбурн: Українська світова кооперативна рада, 1994. – 330 с.

Гончаренко, В. В. Кредитні спілки, як фінансові кооперативи: Міжнародний досвід та українська практика [Текст]. – К.: Наук. думка, 1997. – 240 с.

Гончаренко, В. В. Кредитна кооперація Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика) [Текст]. – К.: Глобус, 1998. – 325 с.

Ленін, В. І. Про кооперацію [Текст] // повне зібр. Творів. – Т. 45. – С. 351-358.

Коваль, Ф. Коли відродиться «Народна Торгівля»:? [Текст] // Рутуша. – 1993. - №119. – 2 грудн.

Коваль, Ф. Чи стануть на захист своїх інтересів селяни споживачі? [Текст] // Шлях перемоги. – 1954. – ч. 36 – 3 вересн.

Зіновчук, В. В. З досвіду роботи фермерів Швеції // Село в умовах ринкових відносин: Збірник наукових праць [Текст]. – К.: 1992. – С. 35-38.

Маркарьян, С. Б. Етапи кооперативного движения в Японии // кооперация. Роль и место в экономической истории. Реферативний сборник [Текст]. – М., 1990. – С. 42-62.

Черевко, Г. В. Фермерська кооперація в зарубіжних країнах [Текст]. – Львів. – 1994.

Паль, Г. (Мюнхен, Технічний університет). Підвищення рентабельності німецьких фермерських господарств шляхом міжгосподарської співпраці та членства у кооперативах // проблеми кооперації в сільському господарстві [Текст]. – Львів, 1995. – С. 14-19.

Ратмаєр, Т. (Мюнхен, Технічний університет). Кооперативи в Німеччині // Проблеми кооперації в сільському господарстві [Текст]. – Львів, 1965. – С. 11-14.

Лізунков, Є. М. Проблеми розвитку фермерських і кооперативних господарств на Україні // Економічні і соціальні проблеми розвитку Українського села [Текст]. – Львів, 1993. – С. 172-174.

Слав’юк, Р. А. Роль сільськогосподарських кооперативів в процесі формування виробничої інфраструктури на селі // економічні і соціальні проблеми розвитку українського села [Текст]. – Львів, 1993. – С. 182-183.

Гачек, С. П., Черевко, Г. В., Прима, Б. С. Вдосконалення економічних відносин у фермерських кооперативах // Економічні і соціальні проблеми розвитку українського села [Текст]. – Львів, 1993. – С. 176-178.

Коваль, Ф. Кооперація потрібна для виживання держави [Текст] // За вільну Україну. – 1993. - №94. – 6 листоп.

Личук, О. Імпреза родини над Дністром[текст]:[про відкриття меморіальної дошки]//Колос. - 2009. - 22 травн. С.1.

Назад.      На головну сторінку